Лівія Площа лісів

Показник площі лісів вимірює загальну площу земель, вкритих лісами, визначених Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO) як землі площею понад 0,005 км² (0,0019 кв. милі) з деревами вище 5 м (16 футів) і зімкнутістю крон понад 10%. Це визначення вимагає, щоб земля не використовувалася переважно для сільськогосподарських або міських потреб. Сюди входять як природно відновлювані ліси, так і посаджені ліси, такі як лісові плантації, створені для виробництва деревини. Однак воно спеціально виключає плантації фруктових дерев, сегменти олійної пальми та агролісомеліоративні системи, де сільськогосподарські культури вирощуються під пологом дерев. Показник враховує території, які тимчасово не заліснені — через вирубку або природні порушення — за умови, що очікується їх відновлення. Він служить фундаментальною метрикою для оцінки глобального біорізноманіття, здатності до поглинання вуглецю та ефективності політики збереження довкілля на національному та міжнародному рівнях.

Збір даних координується переважно Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO) через Глобальну оцінку лісових ресурсів (FRA). Цей процес покладається на поєднання національних інвентаризацій лісів, наданих державами-членами, та аналізу дистанційного зондування. Національні звіти готуються офіційними кореспондентами з використанням наземних обстежень, хоча частота цих оновлень різниться залежно від країни. Для забезпечення глобальної узгодженості FAO використовує супутникові знімки для перевірки наданих цифр і заповнення прогалин у даних. Основним обмеженням є варіативність якості даних; у той час як деякі країни надають оновлення кожні кілька років, інші можуть покладатися на обстеження, проведені понад 10 років тому. Крім того, відмінності між визначеннями землекористування та даними про рослинний покрив можуть призводити до суперечливих оцінок між міжнародними моніторинговими платформами, оскільки цільове використання та фізична присутність дерев є різними метриками.

Хоча FAO залишається основним джерелом офіційних даних про землекористування, Global Forest Watch (GFW) надає щорічні оцінки деревного покриву, засновані виключно на супутникових спостереженнях. GFW часто повідомляє про вищі показники втрат, оскільки включає тимчасове видалення дерев, наприклад, під час вирубки, яке FAO класифікує як ліс, якщо земля призначена для відновлення.

Глобальним орієнтиром для здорових наземних екосистем є приблизно 31% від загальної площі суші. Щорічна чиста зміна площі лісів вважається позитивною, якщо приріст від заліснення та природного розширення перевищує втрати від знеліснення, хоча збереження первинних лісів є найвищим пріоритетом для біорізноманіття.

Поточні оцінки вказують на те, що загальна площа лісів у світі становить приблизно 41 мільйон км² (16 мільйонів кв. миль), що охоплює близько 31% світової суші. Хоча світ продовжує втрачати площі лісів, темпи чистої втрати значно сповільнилися за останні кілька десятиліть. Останні дані показують, що щорічна чиста втрата впала з 78 000 км² (30 116 кв. миль) у 1990-х роках до приблизно 47 000 км² (18 147 кв. миль) в останнє десятиліття. Ця тенденція зумовлена поєднанням скорочення знеліснення в певних тропічних країнах та значного збільшення площі лісів у помірних регіонах завдяки як природному розширенню, так і масштабним ініціативам з висадки дерев. Незважаючи на це сповільнення, втрата первинних тропічних лісів залишається критичною проблемою, оскільки ці екосистеми є незамінними для зберігання вуглецю та біорізноманіття.

Розподіл лісів є вкрай нерівномірним: лише п'ять країн — Росія, Бразилія, Канада, США та Китай — володіють 54% загальної площі лісів світу. Європа, включаючи Росію, має найбільшу регіональну частку — 25%, тоді як Південна Америка має найвищу частку лісового покриву відносно своєї площі суші — 49%. За останні 30 років регіональні тенденції різко розійшлися: Африка та Південна Америка зазнали найбільших чистих втрат площі лісів через розширення сільського господарства та лісозаготівлю. Навпаки, в Азії спостерігався значний чистий приріст, значною мірою завдяки масовим програмам лісовідновлення в Китаї. Країни з високим рівнем доходу зазвичай демонструють стабільні або зростаючі площі лісів, тоді як тропічні регіони з низьким рівнем доходу продовжують стикатися з найбільшим тиском через перетворення земель для розведення худоби та виробництва сої.