Руанда Охоплення школою (середня)

Охоплення середньою освітою вимірює участь учнів у другому рівні формальної освіти, який зазвичай охоплює підлітків віком від 12 до 18 років. Цей показник є критичним орієнтиром для розвитку людського капіталу, оскільки він відображає успіх країни в переході учнів від базової початкової школи до більш спеціалізованого середнього навчання. Середня освіта часто поділяється на базову середню освіту, зосереджену на загальних знаннях і базових навичках, та повну середню освіту, яка може пропонувати технічні, професійні або підготовчі до університету навчальні програми. Високі показники охоплення зазвичай корелюють із кращими результатами на ринку праці, нижчим рівнем бідності та кращими показниками здоров'я населення. Він відображає здатність освітньої системи утримувати учнів після обов'язкового початкового рівня та готувати їх до вищої освіти або виходу на ринок праці. Згідно з останніми доступними даними, відстеження цих цифр допомагає політикам виявляти прогалини в доступі до освіти та рівності.

Збір даних про охоплення середньою освітою насамперед покладається на адміністративні записи, що надаються школами національним міністерствам освіти. Ці міністерства агрегують цифри та звітують перед міжнародними органами, такими як Інститут статистики ЮНЕСКО. Валовий коефіцієнт охоплення розраховується шляхом ділення загальної кількості зарахованих учнів, незалежно від віку, на чисельність вікової групи, яка офіційно відповідає середньому рівню. Одним із обмежень цього методу є потенційне завищення показників, якщо адміністративні записи не оновлюються для видалення переведених учнів або тих, хто покинув навчання. Крім того, знаменник покладається на дані перепису населення або прогнози чисельності населення, які можуть бути менш точними в країнах з нечастими переписами або високим рівнем міграції. Відмінності в тривалості середньої освіти в різних національних системах також ускладнюють прямі міжнародні порівняння, оскільки офіційний віковий діапазон різниться залежно від країни.

Більшість міжнародних організацій, включаючи Світовий банк та Організацію Об'єднаних Націй, використовують базу даних Інституту статистики ЮНЕСКО як основне джерело. Розбіжності можуть виникати, коли різні джерела використовують різні оцінки чисельності населення для знаменника або різні визначення вікових рамок середньої школи.

Валовий коефіцієнт охоплення 100% або вище вказує на те, що країна теоретично здатна прийняти всіх дітей шкільного віку, хоча це також може свідчити про високий рівень повторного навчання. Для сталого розвитку ідеальною ціллю є чистий коефіцієнт охоплення, що наближається до 100%, тоді як індекс гендерного паритету між 0,97 та 1,03 означає досягнуту рівність.

Останні дані вказують на стабільну висхідну траєкторію показників охоплення середньою освітою в усьому світі, що відображає широке зміщення політики в бік того, щоб зробити середню освіту обов'язковою та безкоштовною. Розширення було особливо помітним у країнах із середнім рівнем доходу, де інвестиції в інфраструктуру та підготовку вчителів зміцнили потенціал. Хоча початкова освіта досягла майже універсального рівня в багатьох регіонах десятиліття тому, перехід до середньої школи став новим рубежем для розвитку освіти. Незважаючи на ці успіхи, залишається значний розрив між зарахуванням і завершенням навчання; багато учнів вступають на середній рівень, але залишають його до закінчення повної середньої школи. Також зростає увага до професійної середньої освіти для вирішення проблеми безробіття серед молоді, хоча загальноосвітні напрямки залишаються більш поширеними. Поточні оцінки показують, що хоча глобальні гендерні розриви скорочуються, хлопці в деяких регіонах з високим рівнем доходу зараз стикаються з вищим рівнем відсіву, ніж дівчата, тоді як дівчата в певних контекстах, що розвиваються, все ще стикаються з бар'єрами, пов'язаними з культурними нормами або безпекою.

Регіональні диспропорції залишаються вираженими: Африка на південь від Сахари та Південна Азія демонструють найнижчі показники охоплення середньою освітою, незважаючи на значні нещодавні покращення. У багатьох африканських країнах охоплення часто різко падає між базовою та повною середньою освітою через витрати та необхідність виходу молоді на ринок праці. Навпаки, Європа, Північна Америка та частини Східної Азії досягли майже загального охоплення середньою освітою, причому багато країн повідомляють про показники вище 95% для обох статей. Латинська Америка та Карибський басейн демонструють високі показники валового охоплення, хоча вони іноді завищені через високий рівень повторного навчання. На Близькому Сході та в Північній Африці було досягнуто значного прогресу в подоланні гендерного розриву, і в кількох країнах охоплення дівчат зараз перевищує охоплення хлопців на рівні повної середньої освіти. Рівень доходу залишається найсильнішим предиктором регіональних показників.