Руанда Доступ до санітарії

Доступ до санітарії вимірює частку населення, яка користується послугами, що гігієнічно відокремлюють екскременти людини від контакту з людиною. Основний міжнародний стандарт, встановлений Спільною програмою моніторингу (JMP) ВООЗ та ЮНІСЕФ, використовує санітарні сходи для класифікації рівнів обслуговування. На вершині цих сходів знаходиться безпечно керована санітарія, яка вимагає використання покращених засобів, що не є спільними з іншими домогосподарствами та гарантують, що відходи або очищуються та утилізуються на місці, або транспортуються та очищуються на об'єкті за межами майданчика. Покращені засоби включають туалети зі змивом або змивом під тиском, підключені до трубопровідних каналізаційних систем, септиків або вигрібних ям, а також вентильовані покращені вигрібні ями та компостні туалети. Нижчі щаблі сходів включають базові послуги, обмежені послуги, непокращені засоби та відкриту дефекацію. Цей показник є критично важливим для відстеження прогресу на шляху до Цілі сталого розвитку 6.2, яка спрямована на забезпечення загального доступу до належної та справедливої санітарії для всіх осіб.

Спільна програма моніторингу (JMP) ВООЗ та ЮНІСЕФ агрегує дані з понад 100 країн для створення порівнянних глобальних оцінок. Основними джерелами даних є національні переписи населення, опитування домогосподарств, такі як Демографічні та медичні опитування (DHS) та Мультиіндикаторні кластерні опитування (MICS), а також адміністративні записи постачальників послуг або регуляторів. Значним обмеженням є розрив у даних щодо управління локальними санітарними спорудами, такими як септики та вигрібні ями; хоча дані про підключення до каналізації часто є чіткими, відстеження того, чи безпечно спорожнюється та очищується фекальний осад із локальних систем, є набагато складнішим. Крім того, визначення покращених засобів можуть дещо відрізнятися між національними стандартами та міжнародними орієнтирами, хоча JMP працює над їх гармонізацією за допомогою стандартизованих основних питань. Оцінки для багатьох країн з низьким рівнем доходу часто покладаються на лінійні регресії для заповнення прогалин між роками опитувань та забезпечення часової послідовності у звітності.

Більшість міжнародних організацій, включаючи Світовий банк та Організацію Об'єднаних Націй, покладаються виключно на JMP ВООЗ та ЮНІСЕФ для отримання статистики санітарії з метою забезпечення послідовності. Незначні розбіжності можуть виникати, коли національні уряди повідомляють про покращений доступ на основі місцевих визначень інфраструктури, які не узгоджуються з міжнародними критеріями.

Глобальна ціль щодо доступу до санітарії становить 100.0% безпечно керованих послуг до 2030 року. Охоплення нижче 50.0% зазвичай вказує на серйозний ризик для здоров'я населення, тоді як ліквідація відкритої дефекації вважається першочерговим етапом для забезпечення базової людської гідності та запобігання хворобам.

Останні дані вказують на стабільне зростання доступу до санітарії: за останнє десятиліття приблизно 1,2 мільярда людей отримали доступ до безпечно керованих послуг. Поточні оцінки свідчать про те, що 58.0% світового населення зараз користується безпечно керованою санітарією, порівняно з 48.0% у середині 2010-х років. Незважаючи на цей прогрес, 3,4 мільярда людей все ще не мають безпечно керованих послуг, а 354 мільйони людей продовжують практикувати відкриту дефекацію. Помітною тенденцією є значне покращення в сільській місцевості, де охоплення зросло з 36.0% до 49.0% за останні роки, тоді як охоплення в містах залишається відносно стабільним на рівні 66.0% через швидку урбанізацію, що випереджає зростання інфраструктури. Прогнози свідчать про те, що світ наразі не перебуває на шляху до досягнення загальної безпечно керованої санітарії до 2030 року, якщо темпи прогресу не зростуть у чотири рази. Зусилля все більше зосереджуються на управлінні фекальним осадом у містах, які не обслуговуються традиційними каналізаційними мережами, з метою підвищення безпеки в усьому ланцюжку обслуговування.

Регіональні відмінності залишаються різкими: Африка на південь від Сахари та Південна Азія повідомляють про найнижчі рівні доступу. В Африці на південь від Сахари менше 25.0% населення в багатьох країнах має доступ до безпечно керованих послуг, і на цей регіон припадає значна частина світового населення, що практикує відкриту дефекацію. В межах Африки Східна Африка стикається з особливо високим тягарем непокращених засобів, що сягає 43.0% у деяких субрегіонах. Навпаки, Південна Африка демонструє відносно краще охоплення покращеною санітарією з набагато нижчими показниками непокращених засобів. У Південній Азії спостерігається швидке покращення у припиненні відкритої дефекації, хоча безпечно керовані послуги все ще відстають від базового доступу. На противагу цьому, Європа та Північна Америка мають майже загальний доступ до безпечно керованих послуг. Рівень доходу є основним визначальним фактором доступу; заможніші домогосподарства в країнах з низьким рівнем доходу часто мають у 5–9 разів більше шансів на доступ, ніж найбідніша квінтиль.